Балтика зустрічає без курортного блиску: сіра хвиля, соснові дюни і вітер, від якого хочеться застебнути куртку навіть у липні. Зате саме тут після осіннього шторму можна підняти з піску шматочок бурштину, якому десятки мільйонів років.
Балтійське море часто називають холодним і похмурим. Насправді це одне з найнезвичайніших морів планети: молоде, мілке й майже прісне.
Розповідаємо, де воно розташоване, які країни мають до нього вихід і чому воно так важливе для кораблів Північної Європи.
Де знаходиться Балтійське море
Якщо описати коротко, де знаходиться Балтійське море, то це північ Європи, між Скандинавським півостровом і материковою частиною континенту. Воно належить до басейну Атлантичного океану, хоча з’єднане з ним лише вузькими проходами.
Зв’язок зі світом Балтика тримає через Данські протоки — Ересунн, Великий і Малий Бельт. За ними лежать Каттегат, Скагеррак і Північне море, а вже звідти відкривається Атлантика.
Подивіться на карту: море глибоко врізається в сушу трьома великими затоками. На півночі між Швецією і Фінляндією тягнеться Ботнічна, на схід іде Фінська, а до берегів Латвії та Естонії підходить Ризька.
Балтика дуже молода. Сучасних обрисів вона набула лише після останнього зледеніння, приблизно 10‒12 тис. років тому.
До цього на її місці по черзі з’являлися прісне льодовикове озеро, солонувате море, знову озеро і знову море. Вода то відкривала собі вихід до океану, то втрачала його через підняття суші.
Назва теж має цікаве походження. Уперше її записав Адам Бременський у XI ст., а мовознавці пов’язують слово з латинським balteus («пояс») або литовським baltas («білий»).
Розміри і глибина Балтійського моря
За мірками світового океану Балтика невелика й мілка. Середня глибина тут така, що більшу частину моря «перекрила» б звичайна 17-поверхова будівля.
Найглибше місце — Ландсортська западина біля берегів Швеції, де дно опускається до 459 м. Основні параметри моря зведені в таблицю.
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Площа | близько 415 тис. км² |
| Об’єм води | близько 21,7 тис. км³ |
| Середня глибина | близько 52 м |
| Максимальна глибина | 459 м (Ландсортська западина) |
| Середня солоність | близько 7‰ |
| Кількість країн на узбережжі | 9 |
| Великі затоки | Ботнічна, Фінська, Ризька |
Мала глибина пояснює, чому вода тут швидко прогрівається влітку і так само швидко холоне восени. Якщо плануєте купатися, орієнтуйтеся на кінець липня й серпень, коли поверхня прогрівається до 18‒20 °C.
Балтійське море: країни узбережжя
Балтійське море, країни навколо якого століттями пов’язувала торгівля, омиває береги дев’яти держав. У кожної свій характер узбережжя: від скелястих шхер до піщаних кіс.
До Балтики мають вихід:
- Швеція, якій належить найдовша ділянка узбережжя;
- Фінляндія з тисячами островів Аландського архіпелагу;
- Росія, що виходить до моря через Фінську затоку і Калінінградську область;
- Естонія з великими островами Сааремаа і Гіюмаа;
- Латвія, до якої належить більша частина берегів Ризької затоки;
- Литва з вузькою смугою узбережжя і Куршською косою;
- Польща з Гданською затокою;
- Німеччина, де розташовані острів Рюген і порт Росток;
- Данія, що стоїть біля самого входу в море.
Балтійське море і країни на його берегах пов’язує також спільна турбота про екологію. З 1974 року діє Гельсінська конвенція, а за станом води стежить комісія HELCOM.
Якщо любите подорожі, спробуйте за кілька відпусток об’їхати Балтику по колу. Кожна країна покаже це море по-своєму.
Найбільші порти Балтійського моря
Узбережжя густо всіяне портами. Серед найбільших — Санкт-Петербург, Усть-Луга, Гданськ, Гдиня, Рига, Таллінн, Клайпеда, Гельсінкі, Стокгольм і Росток.
Кожен порт має свою спеціалізацію. Гданськ приймає великі контейнеровози, між Таллінном і Гельсінкі щодня курсують пасажирські пороми, а Клайпеда цінна тим, що майже не замерзає взимку.
Пором між двома столицями долає близько 80 км за дві години. Для багатьох мешканців Таллінна і Гельсінкі така поїздка стала звичною дорогою на роботу чи на вихідні.
Чому Балтійське море майже прісне
Спробуйте розплющити очі під водою в Балтиці — вода майже не щипає. У центральній частині моря солоність становить близько 7‰, тобто 7 г солі на літр, а в океані цей показник у п’ять разів вищий.
На півночі Ботнічної затоки вода ледь солонувата, лише 2‒3‰. Біля данських проток солоність зростає до 15‒20‰.
Причин такої прісності кілька.
- У море впадає понад 200 річок, серед них Нева, Вісла, Одра, Даугава і Німан. Їхній басейн учетверо більший за площу самого моря.
- Холодний клімат стримує випаровування. Сіль не концентрується, як це відбувається в південних морях.
- Солона вода з Північного моря потрапляє сюди лише через вузькі й мілкі протоки. Повне оновлення води в Балтиці, за оцінками вчених, триває близько 30 років.
- Великі потоки солоної води надходять рідко, переважно під час сильних зимових штормів. Один із наймогутніших таких «вдихів» учені зафіксували в грудні 2014 року.
Різницю найкраще видно, якщо поставити Балтику поруч з іншими морями.
| Море | Середня солоність, ‰ |
|---|---|
| Балтійське | близько 7 |
| Чорне | 17‒18 |
| Середземне | 38‒39 |
| Червоне | 40‒41 |
| Мертве | близько 340 |
Нерівномірна солоність має і зворотний бік. Важка солона вода опускається на дно й погано перемішується з верхнім шаром, тому в глибоких западинах бракує кисню.
Через це на Балтиці утворилися одні з найбільших «мертвих зон» у світі — ділянки дна, де майже немає життя. Ситуацію погіршують добрива й стоки, які річки несуть у море.
Якщо будете на пляжі в Юрмалі чи Паланзі, спробуйте воду на смак. Різницю з Чорним морем ви відчуєте одразу.
Мешканці солонуватої балтійської води
Для морських тварин Балтика надто прісна, для річкових — надто солона. Тому видів тут порівняно небагато, зате поруч уживаються сусіди, яких в інших морях разом не побачиш.
У Фінській і Ботнічній затоках рибалки ловлять щуку, окуня й судака. Південніше в сітки потрапляють тріска, камбала, салака і шпрот — та сама риба, з якої роблять відомі ризькі шпроти.
Мідії та водорості тут дрібніші, ніж у Північному морі: низька солоність сповільнює їхній ріст.
З ссавців трапляються сірий тюлень, кільчаста нерпа і морська свиня — невеликий родич дельфінів. Тюленів найпростіше побачити навесні на скелях шведських та естонських островів.
Море, щойно зачарує, назавжди тримає людину у своїй сітці див.
— Жак-Ів Кусто
Бурштин — головний скарб Балтійського моря
Балтійський бурштин — це скам’яніла смола хвойних дерев, які росли тут приблизно 40‒45 млн років тому. Ліси давно зникли, а смола перетворилася на легкий теплий камінь.
Найбільші поклади розташовані на Самбійському півострові біля Калінінграда. За різними даними, там зосереджено близько 90% світових запасів бурштину, придатних для видобутку.
Бурштин дуже легкий, тому хвилі перекочують його по дну й викидають на берег разом із водоростями. Досвідчені шукачі виходять на пляж одразу після сильного вітру з моря, коли серед темних водоростей блищать жовті уламки.
Бурштин прославив Балтику ще в античності. Бурштиновим шляхом його везли до Римської імперії, а на початку XVIII ст. у Пруссії з нього створили знамениту Бурштинову кімнату, втрачену під час Другої світової війни.
Вирушаючи на балтійське узбережжя в жовтні чи листопаді, візьміть із собою невеликий сачок. Бурштинове полювання затягує не гірше за рибалку.
Значення Балтійського моря для судноплавства
Балтика століттями була торговою дорогою Північної Європи. У XIII‒XVII ст. тут панував Ганзейський союз — об’єднання купецьких міст на чолі з Любеком.
У найкращі часи до союзу входили близько 200 міст. Ганзейські кораблі-когги возили хутро, зерно, віск, рибу й сіль.
Купці так цінували давній латинський вислів, що викарбували його над входом до будинку мореплавців у Бремені.
Плавати необхідно, жити — не так необхідно.
— Помпей Великий (за Плутархом)
Сьогодні Балтійське море — одне з найзавантаженіших у світі. За даними HELCOM, у будь-який момент тут перебуває близько 2000 суден: танкери, контейнеровози, пороми і круїзні лайнери.
Велику роль відіграє Кільський канал у Німеччині. Він з’єднує Балтику з Північним морем і скорочує шлях приблизно на 460 км, бо суднам не потрібно обходити півострів Ютландія.
За кількістю суден, що проходять ним щороку, це найзавантаженіший штучний канал світу. Щорічно ним проходять десятки тисяч кораблів.
Зима додає морякам роботи. Ботнічна затока замерзає щороку, а в суворі зими лід вкриває більшу частину моря.
Щоб порти не зупинялися, Фінляндія і Швеція тримають спільний флот криголамів. Вони прокладають канали в кризі й ведуть за собою караван суден.
Завдяки цьому фінські порти працюють цілий рік, хоча біля Оулу лід буває завтовшки понад півметра.
Якщо колись опинитеся на поромі взимку, вийдіть на палубу. Хрускіт криги під корпусом запам’ятовується надовго.
Чим Балтійське море вабить мандрівників
Балтика не обіцяє спекотного пляжного відпочинку. Вона дарує інше: тишу соснових дюн, прохолодну воду і відчуття, що ви стоїте на березі моря, яке пам’ятає вікінгів і ганзейських купців.
Тепер ви знаєте, де знаходиться Балтійське море, чому його вода майже прісна і звідки на піску береться бурштин.
Одного осіннього ранку на пляжі під Палангою хтось підніме з мокрого піску крихітний медовий камінець. Нехай наступною такою знахідкою похвалитеся саме ви.
